Азитромицин капсулы 250мг №6 инструкция, цена, описание
Средство принимается один раз в сутки. Он способен к оказанию бактериостатического действия со способностью концентрации в очагах воспаления. Однако отсутствуют адекватные и хорошо контролируемые исследования у беременных женщин.
У цих дослідженнях не було отримано доказів токсичного впливу азитроміцину на плід. Пожилым пациентам нет необходимости в коррекции дозы.
Азитромицин капсулы 250мг №6 инструкция, цена, описание - Может влиять на функцию желудочно-кишечного тракта и вызывать её расстройства.
Азитромицин капсулы 250 мг инструкция цена фізико-хімічні властивості:тверді капсули з корпусом білого та кришечкою жовтого кольору. Вміст капсул — порошок, гранули або стовпчик білого або майже білого кольору. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Азитроміцин є азитромицин капсулы 250 мг инструкция цена підгрупи макролідних антибіотиків — азалідів. Має широкий спектр антимікробної дії. Азитроміцин активний щодо грампозитивних аеробних бактерій: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiсae, Streptococcus viridans, стрептококів груп C, F і G, Staphylococcus aureus; деяких грампозитивних анаеробних бактерій: Clostridium perfringens; грамнегативних аеробних бактерій: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Neisseria gonorrhoeae, Gardnerella vaginalis, Campylobacter jejuni. Азитроміцин також активний щодо внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів: Legionella pneumophila, Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum. Не впливає на грампозитивні азитромицин капсулы 250 мг инструкция цена, стійкі до еритроміцину. Азитроміцин швидко та добре всмоктується зi шлунково-кишкового тракту, що обумовлено його стійкістю у кислому середовищі та ліпофільністю. Здатність препарату накопичуватися переважно у лізосомах особливо важлива для елімінації внутрішньоклітинних збудників. Фагоцити доправляють азитроміцин у вогнища інфекції, де й вивільняють його у процесі фагоцитозу. Вже через 12-72 години у місці запалення створюються високі терапевтичні концентрації, які перевищують мінімальну пригнічувальну концентрацію для збудників інфекції. Період напіввиведення тривалий, з тканин виводиться повільно — 60-76 годин. У бактерицидних концентраціях у вогнищах запалення азитроміцин визначається протягом 5-7 днів після прийому останньої дози, що робить можливим одноразовий прийом препарату на добу та короткий курс лікування 3 або 5 днів. Виводиться в основному з жовчю, невелика частина — із сечею. · Підвищена чутливість до азитроміцину,еритроміцину або до будь-якого іншого макролідного або кетолідного антибіотика, або до інших компонентів препарату; · одночасне застосування з препаратами ріжків через можливість виникнення ерготизму. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види вза ємодій. Антациди: при вивченні впливу одночасного застосування антацидів на фармакокінетику азитроміцину загалом не спостерігалося змін у біодоступності, хоча плазмові пікові концентрації азитроміцину зменшувались приблизно на 25 %. Азитроміцин необхідно приймати принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому антациду. Пероральні антикоагулянти типу кумарину, варфарину: у дослідженні фармакокінетичної взаємодії азитроміцин не змінював антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину, призначеного здоровим добровольцям. У постмаркетинговий період були отримані повідомлення про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та пероральних антикоагулянтів типу кумарину. Циметидин: при фармакокінетичному дослідженні взаємодії не виявлено. Лінкозаміди знижують, а тетрациклін і хлорамфенікол підвищують ефективність азитроміцину. Ефавіренц: одночасне введення 600 мг разової дози азитроміцину і 400 мг ефавіренцу протягом 7 днів не призвело до будь-яких клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій. Мідазолам: одночасне застосування азитроміцину 500 мг на добу протягом 3 днів не спричиняло клінічно значущих змін фармакокінетики і фармакодинаміки мідазоламу. Циклоспорин: деякі зі споріднених макролідних антибіотиків впливають на метаболізм циклоспорину. Слід ретельно зважити терапевтичну ситуацію до призначення одночасного прийому цих препаратів. При комбінованому лікуванні необхідно проводити ретельний моніторинг рівнів циклоспорину і відповідно регулювати дозування. Метилпреднізолон: при дослідженні фармакокінетичної взаємодії азитроміцин не виявив значного впливу на фармакокінетику метилпреднізолону. Флуконазол: одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не призводило до зміни фармакокінетики одноразової дози флуконазолу 800 мг. Відзначалося клінічно незначуще зниження С max азитроміцину на 18 %. Індинавір: одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не спричиняло статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру, який приймали у дозі 800 мг 3 рази на добу протягом 5 днів. Нелфінавір: спостерігається підвищення концентрації азитроміцину. Корекція дози не потрібна, але слід ретельно контролювати можливість виникнення побічних реакцій азитроміцину. Терфенадин: у фармакокінетичних дослідженнях не повідомлялося про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. Теофілін: азитроміцин не впливав на фармакокінетику теофіліну при одночасному прийомі азитроміцину і теофіліну. Карбамазепін: азитроміцин не виявив значного впливу на плазмові рівні карбамазепіну або його активних метаболітів. Аторвастатин: застосування одночасно з азитроміцином не впливало на рівень плазмової концентрації аторвастатину. Астемізол, альфентаніл: слід виявляти обережність у випадку одночасного застосування цих препаратів та азитроміцину з огляду на посилення дії останнього. Зидовудин: не впливає на фармакокінетику та екскрецію зидовудину. Однак застосування азитроміцину спричиняє підвищення концентрації фосфорильованого зидовудину у мононуклеарних клітинах периферичної крові. Дигоксин : повідомлялося, що супутнє застосування макролідних антибіотиків, включаючи азитроміцин, та субстратів Р-глікопротеїну, таких як дигоксин, призводить до підвищення рівня субстрату Р-глікопротеїну в сироватці крові. Отже, при одночасному застосуванні азитроміцину та дигоксину необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину в сироватці крові. Триазолам: не було отримано доказів суттєвого впливу на фармакокінетичні показники при одночасному застосуванні азитроміцину і триазоламу. Похідні ерготаміну: при сумісному застосуванні азитроміцину з дигідроерготаміном або іншими препаратами ріжків не можна виключити можливість виникнення ерготизму та вазоконстрикторний ефект із порушеннями перфузії, що призводить до ураження пальців рук і ніг,тому слід уникати їх одночасного застосування. Були проведені фармакокінетичні дослідження застосування азитроміцину і препаратів, метаболізм яких значною мірою відбувається за участю цитохрому Р450. У поодиноких випадках повідомлялося про здатність макролідів, у тому числі азитроміцину, спричиняти серйозні побічні реакції рідко — з летальним наслідкомвключаючи ангіоневротичний набряк, анафілаксію. Деякі з цих реакцій мали рецидивуючий характер і потребували більш тривалого спостереження та лікування. Оскільки азитроміцин метаболізується в печінці азитромицин капсулы 250 мг инструкция цена виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки. Повідомлялося про випадки фульмінантного гепатиту, що спричиняв небезпечне для життя порушення функцій печінки, при прийомі азитроміцину. Можливо, деякі пацієнти в анамнезі мали захворювання печінки або застосовували інші гепатотоксичні лікарські засоби. У період лікування препаратом слід утриматися від вживання спиртних напоїв. У пацієнтів, які приймають похідні ріжків, одночасне застосування деяких макролідних антибіотиків сприяє швидкому розвитку ерготизму. Відсутні дані щодо можливості взаємодії між ріжками та азитроміцином. Проте через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків. Як і при лікуванні іншими антибактеріальними препаратами, існує можливість виникнення суперінфекцій, спричинених нечутливою до препарату мікрофлорою, включаючи грибки. Лікування антибактеріальними препаратами, в тому числі макролідами, може призвести до виникнення антибіотикасоційованої діареї, наприклад Clostridium difficile -асоційованої діареї, серйозність якої варіювала від слабко вираженої діареї до коліту, у тому числі до псевдомембразного коліту, іноді з летальним наслідком. Тому при виникненні діареї під час або після лікування азитроміцином необхідно виключити ці діагнози, в тому числі псевдомембранозний коліт. При відсутності необхідного лікування може розвинутися токсичний мегаколон, перитоніт, шок. Повідомлялось про загострення симптомів міастенії гравіс або про новий розвиток міастенічного синдрому у пацієнтів, які отримують азитроміцин. Азитроміцин загалом ефективний у лікуванні стрептококової інфекції ротоглотки, але немає жодних даних, які б підтверджували його ефективність у профілактиці ревматичної атаки. Якщо припускається, що анаеробні мікроорганізми зумовлюють розвиток інфекції, тоді атнтимікробний препарат з анаеробною активністю необхідно приймати в комбінації з азитроміцином. Безпечність та ефективність для профілактики або лікування Mycobacterium Avium Complexу дітей не встановлені. Ризик алергії вищий у пацієнтів із підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти. Дослідження впливу на репродуктивну функцію тварин були проведені при введенні доз, що відповідали помірним токсичним дозам для материнського організму. У цих дослідженнях не було отримано доказів токсичного впливу азитроміцину на плід. Однак відсутні адекватні і добре контрольовані дослідження у вагітних жінок. Оскільки дослідження впливу на репродуктивну функцію тварин не завжди відповідають такому ж ефекту у людини, азитроміцин слід призначати у період вагітності, лише якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Азитроміцин проникає у грудне молоко, але відповідних та належним чином контрольованих клінічних досліджень, які давали б можливість охарактеризувати фармакокінетику екскреції азитроміцину у грудне молоко людини, не проводилися. Застосування азитроміцину у період годування груддю можливе лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини. Дослідження фертильності проводили на щурах; показник вагітності знижувався після введення азитроміцину. Релевантність цих даних стосовно людини невідома. Враховуючи, що у пацієнтів з підвищеною чутливістю до азитроміцину можуть виникнути побічні реакції запаморочення, сонливістьна час прийому препарату слід утриматися від керування транспортними засобами та іншими механізмами. Перед призначенням препарату слід визначити чутливість мікрофлори, що спричинила захворювання. Дорослі, діти з масою тіла понад 45 кг. При гострих інфекціях урогенітального тракту застосовувати одноразово 1 г 4 капсули. Для лікування початкової стадії хвороби Лайма хронічної мігруючої еритеми застосовувати одноразово 1 г 4 капсули у 1 день та по 500 мг щодня з 2 по 5 день курсова доза — 3 г. Пацієнтам літнього віку немає необхідності змінювати дозування. Препарат не слід застосовувати пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки, оскільки азитроміцин метаболізується у печінці та виводиться з жовчю. У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні — з інтервалами у 24 години. Не рекомендується застосовувати препарат дітям з масою тіла менше 45 кг у даній лікарській формі. Симптоми: побічні реакції, які розвиваються при прийомі вищих, ніж рекомендовано, доз препарату, подібні до таких, що спостерігаються при застосуванні звичайних терапевтичних доз, а саме: оборотна втрата слуху, біль у животі, виражені нудота, блювання, анорексія, діарея, запор, підвищення активності печінкових трансаміназ, слабкість. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля. Симптоматична терапія для підтримки функцій життєво важливих органів і систем. У тяжких випадках: заходи з відновлення водно-електролітного балансу, екстракорпоральна гемосорбція. Інфекції та інвазії: кандидоз, оральний кандидоз, піхвові інфекції, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, риніт, псевдомембранозний коліт. Система крові і лімфатична система: лейкопенія, нейтропенія, еозинофіліялімфопенія,тромбоцитопенія, гемолітична анемія. Імунна система: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції та ангіоневротичний набряк. Психічні розлади: агресивність,нервозність, безсоння, ажитація, неспокій, делірій, галюцинації. Органи зору : розлади зору, погіршення зору. Дихальна система: порушення функції дихання, диспное, носова кровотеча. Гепатобіліарна система: порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, печінкова недостатність яка рідко призводила до летального наслідкугепатит включаючи фульмінантний гепатит та некротичний гепатит. Опорно-руховий апарат: остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї, артралгія, міастенія гравіс. С ечовидільн а систем а : дизурія, біль у ділянці нирок, гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит. Р епродуктивна система та молочні залози: вагініт,маткова кровотеча, тестикулярні порушення. Системні порушення та місцеві реакції: біль у грудях, відчуття нездужання, астенія, підвищена втомлюваність, гіпертермія, периферичні болі, набряки, включаючи набряк обличчя та периферичні набряки. Лабораторні показники: знижена кількість лейкоцитів, підвищена кількість еозинофілів, базофілів, моноцитів, нейтрофілів, тромбоцитів, зниження рівня гематокриту, підвищення рівнів аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, білірубіну, сечовини, креатиніну в крові, зміни показників калію, натрію у крові, підвищення рівнів хлориду, глюкози в крові,зниження рівнябікарбонату крові. Змінені показники зазвичай нормалізуються через 2-3 тижні після закінчення лікування. Ці небажані реакції відрізняються за типом або за частотою від тих, про які повідомлялося при застосуванні швидкодіючих лікарських форм та лікарських форм тривалої дії: Обмін речовин: анорексія. Психічні розлади: запаморочення, головний біль, парестезія, гіпестезія, дисгевзія. Органи зору : погіршення зору. Органи чуття: глухота, погіршення слуху, дзвін у вухах. Травний тракт: діарея, біль у животі, нудота, метеоризм, шлунково-кишковий дискомфорт, часті рідкі випорожнення. Шкіра та підшкірна клітковина: висипання, свербіж, синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість. Системні порушення та місцеві реакції: підвищена втомлюваність, астенія, відчуття нездужання. В оригінальній упаковці азитромицин капсулы 250 мг инструкция цена температурі не вище 25 оС. Зберiгати у недоступному для дітей місці. По 6 або 10 капсул у блістері, по 1 блістеру в пачці. Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод». Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Основные физико-химические свойства:твердые капсулы с корпусом белого и крышечкой желтого цвета. Азитромицин активен в азитромицин капсулы 250 мг инструкция цена грамположительных аэробных бактерий: Streptococcus pneumoniaeStreptococcus pyogenesStreptococcus agalacti с aeStreptococcus viridansстрептококков групп С, F и GStaphylococcus aureus ; некоторых грамположительных анаэробных бактерий: Clostridium perfringens ; грамотрицательных аэробных бактерий: Haemophilus influenzaeHaemophilus parainfluenzaeMoraxella catarrhalisBordetella pertussisBordetella parapertussisNeisseria gonorrhoeaeHelicobacter pyloriGardnerella vaginalis азитромицин капсулы 250 мг инструкция цена, Campylobacter jejuni. Азитромицин также активен в отношении внутриклеточных и других микроорганизмов: Legionella pneumophilaChlamydia trachomatisMycoplasma азитромицин капсулы 250 мг инструкция ценаUreaplasma urealyticumBorrelia burgdorferiTreponema pallidum. В бактерицидных концентрациях в очагах воспаления азитромицин определяется в течение 5-7 дней после приема последней дозы, что делает возможным однократный прием препарата в сутки и короткий курс лечения 3 или 5 дней. · Повышенная чувствительность к азитромицину, эритромицину или к любому другому макролидному или кетолидному антибиотику, или к другим компонентам препарата; · одновременное применение с препаратами спорыньи из-за возможности возникновения эрготизма. Антациды : при изучении влияния одновременного применения антацидов на фармакокинетику азитромицина в общем не наблюдалось изменений в биодоступности, хотя плазменные пиковые концентрации азитромицина уменьшались примерно на 25 %. Азитромицин необходимо принимать по крайней мере за 1 час до или через 2 часа после приема антацида. Пероральные антикоагулянты типа кумарина,варфарина: в исследовании фармакокинетического взаимодействия азитромицин не менял антикоагулянтный эффект однократной дозы 15 мг варфарина, предназначенного здоровым добровольцам. Азитромицин проникает в грудное молоко, но соответствующих надлежащим образом контролируемых клинических исследований, которые давали бы возможность охарактеризовать фармакокинетику экскреции азитромицина в грудное молоко, не проводились. Поскольку пациенты пожилого возраста могут иметь нарушения проводимости сердца, рекомендуется соблюдать осторожность при применении азитромицина в связи с риском развития сердечной аритмии и аритмии типа «torsade de pointes». Симптомы:побочные реакции, которые развиваются при приеме высших, чем рекомендовано, дозах препарата, подобны до наблюдаемых при применении обычных терапевтических доз, а именно:оборотная потеря слуха,боль в животе, выраженные тошнота, рвота, анорексия, диарея, запор, повышение активности печеночных трансаминаз, слабость. Система крови и лимфатическ ая система: лейкопения, нейтропения, эозинофилия, лимфопения, тромбоцитопения, гемолитическая анемия. Психические расстройства: агрессивность, нервозность, бессонница, ажитация, беспокойстводелирий, галлюцинации. Гепатобилиарн ая систем а : нарушение функции печени, холестатическая желтуха, печеночная недостаточность которая редко приводила к летальному исходугепатит включая фульминантный гепатит и некротический гепатит. Мочевыделительн ая систем а : дизурия, боль в области почек, острая почечная недостаточность, интерстициальный нефрит. Лабораторные показатели: сниженное количество лейкоцитов, повышенное количество эозинофилов, базофилов, моноцитов, нейтрофилов, тромбоцитов, снижение уровня гематокрита, повышение уровней аспартатаминотрансферазы, аланинаминотрансферазы, щелочной фосфатазы, билирубина, мочевины, креатинина в крови, изменения показателей калия, натрия в крови, повышение уровней хлорида, глюкозы в крови,снижение уровнябикарбоната крови. Гепатобилиарн ая систем а : гепатит. В оригинальной упаковке при температуре не выше 25 оС. Хранитьв недоступном для детей месте. По 6 или 10 капсул в блистере, по 1 блистеру впачке.
Не используются с целью профилактики бактериальных конъюнктивитов у новорождённых. Перед тем как начать лечение инструкционный лист следует внимательно изучить. Она осмотрела меня, сказала, что горло красное и лимфоузлы увеличены. Азитромицин хорошо всасывается в желудочно-кишечном тракте и быстро распределяется по тканям организма. Виводиться в основному з жовчю, невелика частина — із сечею. Антациди: при вивченні впливу одночасного застосування антацидів на фармакокінетику азитроміцину загалом не спостерігалося змін у біодоступності, хоча плазмові пікові концентрації азитроміцину зменшувались приблизно на 25 %. Міастенія: повідомлялося про загострення симптомів міастенії або про новий розвиток міастенічного синдрому у пацієнтів, які отримують терапію азитроміцином. З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність. Но я не стала дожидаться температуры и выпила скорее, так практически сразу же стало легче. Аналоги Аналогов у Азитромицина много, одноименное действующее вещество хорошо зарекомендовало себя как бактериостатическое средство, поэтому фармацевтические компании разных стран используют его в своих препаратах.