Військові статути Збройних Сил України - Wikiwand
Вона проводиться під керівництвом командира військової частини чи під керівництвом осіб за його розпорядженням з урахуванням характеру та обсягу завдань, специфіки військової частини, підрозділу, часу та місця несення бойового чергування в класах підготовки до бойового чергування чи в спеціально підготовлених місцях із використанням навчальної навчально-бойової техніки, апаратури, тренажерів, макетів і навчальних посібників. За цією командою приймається положення, яке було до виконання прийому. Інтервал - відстань по фронту між військовослужбовцями машинами , підрозділами та частинами.
Основна частина — 30 хв 2. Шикування учнів в одну шеренгу, перевірка за списком та огляд зовнішнього стану учнів, віддача рапорту командиром взводу вчителю предмета «Захист Вітчизни», привітання, виконання команд: «Ставай! Статути Збройних Сил України — це зведення законів військової служби, на основі яких проходять повсякденне життя, виховання, навчання, бойова діяльність військ; у них роз'яснюється, як воїн має нести військову службу і навчатися військової справи, якими морально-бойовими якостями він повинен володіти, щоб бути надійним і вмілим захисником Батьківщини. За цією командою крок слід позначати підніманням та опусканням ніг, причому ногу піднімати на 15-20 сантиметрів від землі й ставити її на землю від передньої частини стопи на всю підошву під час бігу - на передню частину стопи ; руками здійснювати рухи в такт кроку малюнок 4.
Військові статути Збройних Сил України - Wikiwand - Команди сигнали , які стосуються усіхпідрозділів, приймаються негайно і виконуються всімакомандирами підрозділів, командирами і старшими машин.
СТАТУТ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ Цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і взаємовідносини між ними, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України далі військові частини. Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями. Дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється на Прикордонні війська України, Національну гвардію України, Служби безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Війська цивільної оборони України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України. Присягаю ніколи не зрадити Українському народові! Бойовий Прапор військової частини є почесним знаком, що визначає особливості її бойового призначення, історії та заслуг і свідчить про належність військової частини до Збройних Сил України. Бойовий Прапор після сформування військової частини вручається їй від імені Президента України представником, призначеним Міністром оборони України. Бойовий Прапор закріплюється за військовою частиною на весь час незалежно від зміни її найменування і номера. Зміни найменування військової частини вносяться до Грамоти Президента України, що видається під час вручення Бойового Прапора. Бойовий Прапор завжди знаходиться зі своєю військовою частиною, а на полі бою - в районі бойових дій, в яких частина бере участь. У разі втрати Бойового Прапора командир військової частини і військовослужбовці, що є безпосередніми винуватцями цього, несуть відповідальність згідно із законом. Збройні Сили України - це військова державна структура, призначена для оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Захист Вітчизни, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Військова служба є почесним обов'язком громадянина України, особливим видом служби, пов'язаної з виконанням громадянином України загального військового обов'язку, і службою на конкурсно-контрактній основі у Збройних Силах України та в інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях. Повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються відповідно до вимог цього Статуту. Внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець. Внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири. У разі розташування в одному приміщенні кількох підрозділів, командири яких не мають спільного безпосереднього начальника, керівництво внутрішньою службою наказом командира військової частини покладається на командира одного з цих підрозділів. Безпосереднім організатором внутрішньої служби у військовій частині є начальник штабу, а в роті - старшина роти. Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан. Військовослужбовці Збройних Сил України, якими можуть бути лише громадяни України, мають права й свободи громадян України з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, військовими статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами. На військовослужбовців покладаються обов'язки, що визначаються військовими статутами та порадниками Збройних Сил України. Військові звання поділяються на армійські та корабельні згідно з додатком 3 до цього Статуту. Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника і з його дозволу - до наступного старшого начальника. З особистих питань військовослужбовець також повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до старшого начальника. Військовослужбовець зобов'язаний знати і неухильно додержуватися прийнятих Україною норм міжнародного гуманітарного права. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що розробляються на основі законів і статутів Збройних Сил України. Військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України. Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до закону. Військовослужбовці під час виконання службових обов'язків мають право носити, зберігати та застосовувати зброю в порядку, встановленому законодавством. Порядок застосування зброї військовослужбовцями встановлюється цим Статутом. Застосуванню зброї, за винятком випадків раптового нападу, нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, морських і річкових суден, втечі з-під варти зі зброєю або за допомогою транспортних засобів під час руху, повинно передувати попередження про намір застосовувати зброю і постріл угору. У разі застосування і використання зброї військовослужбовець зобов'язаний вжити всіх заходів для того, щоб не було завдано шкоди стороннім особам. Посадові особи варти та патруля мають право застосовувати зброю у випадках і в порядку, визначеному Статутом гарнізонної і вартової служби Збройних Сил України. Про кожний випадок застосування зброї військовослужбовець доповідає безпосередньому командиру начальнику , а командир військової частини негайно повідомляє військового прокурора. Військовослужбовець має право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги. Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах. Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира начальника всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові начальникові права одноособово приймати рішення, віддавати накази: забезпеченні виконання зазначених рішень наказів виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явного злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. За своїми військовими званнями начальниками є: сержанти і старшини - для рядових і матросів однієї з ними військової частини; прапорщики і мічмани - для сержантів і старшин, рядових і матросів однієї з ними військової частини; молодші офіцери - для сержантів і старшин, рядових і матросів; старші офіцери за військовим званням підполковник, капітан 2 рангу, майор, капітан 3 рангу - для прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів; генерал-лейтенанти, віце-адмірали, генерал-майори, контр-адмірали, полковники, капітани 1 рангу - для молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів; генерали армії України, генерал-полковники, адмірали - для старших і молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів. Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням статті 31 і 32 цього Статуту не є стосовно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими за військовим званням. Старші за військовим званням військовослужбовці мають право вимагати від молодших за військовим званням військовослужбовців додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за званням військовослужбовці повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців. У разі спільного виконання службових обов'язків військовослужбовцями, що не підпорядковані один одному, якщо їх службові відносини не визначені командиром начальником , начальником є старший із них за посадою, а за рівних посад - старший за військовим званням. Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир начальник , старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення. Командир начальник відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. За віддання і виконання явно злочинного наказу розпорядження винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир начальник може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира начальника з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові начальникові , який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальникові. У разі коли військовослужбовець, який виконує наказ, отримав від іншого командира начальника , старшого за службовим становищем чи військовим званням, новий наказ, що стане перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це командирові начальникові , який віддав наступний наказ, і після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу. Командир начальник , який віддав наступний наказ, повідомляє про це командира начальника , який віддав попередній наказ. Перший механізований полк займається згідно з розкладом занять. Перший механізований батальйон на заняттях з тактичної підготовки на тактичному полі... Військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі: призначення на посаду і звільнення з неї; присвоєння військового звання; вручення нагороди; відбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування. Відрекомендовуючись своєму безпосередньому начальникові, військовослужбовці називають свою посаду, військове звання, прізвище та причину звертання. Командир Першої механізованої роти капітан Ткаченко. Новопризначені до військової частини офіцери і прапорщики відрекомендовуються командирові військової частини та його заступникам, а після отримання призначення до підрозділу - командирові підрозділу та його заступникам. Командир військової частини відрекомендовує новоприбулих офіцерів офіцерському складові військової частини на найближчій нараді офіцерів чи під час шикування особового складу військової частини. У разі коли особа, призначена для керівництва інспектуванням перевіркою військової частини, має військове звання рівне або вище, ніж у командира військової частини, командир частини відрекомендовується прибулому. Якщо прибулий має звання нижче, ніж у командира військової частини, він відрекомендовується цьому командирові. Перед інспектуванням перевіркою командир військової частини представляє своїх заступників, начальників родів військ і служб та командирів підрозділів, що підлягають інспектуванню перевірці інспектуючим перевіряючим. Під час відвідування інспектуючими перевіряючими підрозділів їх командири доповідають цим особам. Якщо інспектуючий перевіряючий прибуває до підрозділу разом із командиром військової частини, йому доповідають у тому разі, коли він має рівне або вище звання, ніж у командира частини. Якщо для інспектування перевірки прибуває старший командир начальник , йому доповідає командир військової частини підрозділу , а інспектуючий перевіряючий відрекомендовується. Командир військової частини підрозділу відрекомендовується лише старшим і рівним за військовим званням військовослужбовцям, які прибули до військової частини підрозділу для виконання доручень старших командирів начальників. В інших випадках прибулі відрекомендовуються командирові військової частини підрозділу і інформують про мету свого прибуття. Усі вказівки інспектуючих перевіряючих чи військовослужбовців, які виконують службові доручення старших командирів начальників , передаються для виконання через командира військової частини. Зазначені особи повинні повідомити командира військової частини підрозділу про результати інспектування перевірки чи виконання даних їм службових доручень. Для проведення опитування військовослужбовців військової частини підрозділу інспектуючі перевіряючі керуються вказівками додатка 6 до цього Статуту. Усі військовослужбовці повинні під час зустрічі обгону вітати один одного, додержуючись правил, визначених Стройовим статутом Збройних Сил України. Військове вітання - це вияв взаємної поваги і згуртованості військовослужбовців. Військовослужбовці під час звертання до них командира начальника або старшого за військовим званням повинні стати у стройове положення. У разі коли необхідно звернутися до іншого військовослужбовця в присутності командира начальника або старшого за військовим званням, слід попросити на це дозволу командира начальника або старшого за військовим званням. У разі звертання один до одного поза строєм, а також у разі віддавання чи отримання наказу військовослужбовці повинні стати у стройове положення, а ті, що знаходяться у головному уборі, прикладають руку до нього. Доповідаючи чи вислуховуючи рапорт, військовослужбовець прикладає руку до головного убору і опускає її після закінчення доповіді. У громадських місцях, у міському транспорті та приміських поїздах за відсутності вільних місць військовослужбовець повинен запропонувати своє місце командирові начальникові або старшому. Якщо під час зустрічі немає можливості вільно розминутися з командиром начальником або старшим за військовим званням, підлеглий молодший за військовим званням повинен, вітаючи, пропустити його. За потреби обігнати командира начальника або старшого за військовим званням слід попросити у нього на це дозволу. Військовослужбовцям забороняється тримати руки в кишенях одягу, а також сидіти у присутності командира начальника або старшого за військовим званням без його дозволу. Курити дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях. Військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у громадському транспорті, сприяти захистові честі й гідності громадян, додержанню громадського порядку, а також подавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі чи стихійного лиха. Першого протоколу та протоколів... Цей Статут визначає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служб, права і обов'язки посадових осіб гарнізону та військовослужбовців,... Збройних сил України, звільнені з військової служби в рік вступу до вищого навчального закладу; військовослужбовці рядового, сержантського... Тема роботи Громадяни України, які бажають усиновити дитину, повинні звернутися з письмовою заявою до служби у справах дітей за місцем проживання.... Унести зміни до Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03.... Відділ є структурним підрозділом районного, районного у місті, міського міста обласного значення , міськрайонного, міжрайонного... Вы можете разместить ссылку на наш сайт: Документы.
Похідний стрій застосовується для пересування підрозділів, проходження урочистим маршем або з піснею та в інших необхідних випадках. Лінія машин — стрій, у якому машини розміщені на одній лінії одна біля одної. НАЧАЛЬНИКИ ТА ПІДЛЕГЛІ За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими. Молодші за званням військовослужбовці повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців. Повороти на місці 30. За службовим становищем прямим начальником є всі вищестоящі командири, починаючи з командира взводу. Військовослужбовці Збройних Сил України, якими можуть бути лише громадяни України, мають права й свободи громадян України з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, військовими статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами. Із службових питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника і з його дозволу - до наступного старшого начальника. Командир начальник , який віддав наступний наказ, повідомляє про це командира начальника , який віддав попередній наказ.